Замки та монастирі Східної Волині. Тараканівський форт

У мандрівці ми побачимо 5 замків, 4 великих монастиря та багато інших цікавинок.

Київ - Тараканівський форт - Дубно - Острог - Дермань - Межиріч - Новомалин - Корець -  Київ

Із Києва, по найкращій трасі України ми попрямуємо у Тараканів, де зберігся прикордонний форт. Свого часу він називався Новою Дубенською фортецею. Форт нині є закинутим і потихеньку руйнується та заростає величезним борщівником, але серед туристів (особливо любителів фортифікації) він є легендарним.

Із Тараканова повертаємося в Дубно. В місті збереглося немало пам’яток, які ми обов’язково оглянемо, але найбільш видатною є замок над Іквою – і його ми теж побачимо.

Замок витримав чимало нападів татар, найбільші з яких відбулися у березні і грудні 1577 році. З однією з цих облог пов’язується легенда про Беату Дольську, яка під час свого весілля вбила  волею щасливого випадку татарського командувача. В Дубенському замку народився один з найславетніших представників родини Острозьких – князь Василь-Костянтин, ревний опікун православними церквами і монастирями, київський воєвода і полководець.

Із Дубна, із замку Острозьких ми помандруємо в ще один замок Острозький – до Острога – міста , яке стане своєрідним радіальним центром нашої подорожі.

У 14 столітті князь Данило Острозький, племінник князя Данила Романовича, заснував на крутому пагорбі на річкою Вілія замок, який у майбутньому став резиденцією родини Острозьких. Це були одні із найбагатших магнатів на території України (якщо не найбагатші). У 17 столітті на землях роду було розташовано 24 міста та понад 400 сіл, але розбудова Острога почалася раніше. Найбільше зусиль до цього доклав останній православний представник роду – Василь-Костянтин Острозький (1526-1608). Саме на його кошти було створено греко-слов’янську школу, яку нині називають академією і вважають першим ВУЗом в Україні. При школі було відкрито друкарню в якій працював відомий друкар Іван Федоров. В ній було надруковано „Буквар” та „Острозьку біблію” – перший повний варіант біблії перекладений на східнослов’янську мову.

Острог був одним із головних форпостів Речі Посполитої. Міський замок почали будувати у 14 столітті. Від тих часів збереглася «Вежа Мурована» (донжон – останній рубіж оборони). Її заклав засновник роду Острозьких – Данило. В подальшому вежа, яка одночасно служила і князівським житлом, неодноразово добудовувалася. Зараз у «Вежі Мурованій» розміщується краєзнавчий музей.

Із Острога ми поїдемо у Дермань. Це село відоме своїм старовинним (одним із найдавніших на Волині) монастирем, який заснували знову ж Острозькі. На чималій площі (у 960 кв. м) тут розташований храм Святої Трійці, монаший корпус з домовою церквою та деякі господарські будівлі. Над брамою височіє пізньоготична чотириярусна вежа-дзвіниця (яка є візитівкою монастиря, адже більше нагадує оборонну вежу).

Монастир у Межирічі, який ми відвідаємо наступним, є одним із найвідоміших монастирів фортець в Україні. Межиріч, як і попередні наші об’єкти, теж тісно пов’язаний із родиною Острозьких – вони заснували тут монастир і виклопотали для містечка (яким раніше був Межиріч) Магдебургзьке право.

Монастир-фортеця, що височить над дзеркалом ставка, вже здалеку заворожує. Нагромадження оборонних мурів та веж у синтезі із хрестами та банями церков нагадує декорацію із казкового фільму. Цей видатний архітектурний ансамбль є одним із найстаріших культово-фортифікаційних об’єктів України.

Із Межиріча ми попрямуємо у Новомалин. Цей населений пункт не був пов’язаний із Острозькими (як це не дивно), він належав родині Малинських. В Новомалині, над річкою Збитенька, над водосховищем, височіють руїни замку Малинських із унікальною готичною оборонною вежею.

Впродовж століть усі власники (Малинські, Сосновські, Довгалло) суттєво прикрашали і збагачували маєток. Тут зберігалась величезна кількість мистецьких цінностей, для переліку яких треба потратити не одну сторінку. Також тут була велика бібліотека з унікальними творами. Зали палацу були тематичними (японська зала, китайська, єгипетська і т.д.), то ж були відповідним чином оздоблені. Не дарма на початку ХХ століття Новомалинський маєток вважався одним з найкрасивіших і найбагатших на Волині.

Після Новомалина ми поїдемо у Корець дивитись на залишки замку та православний монастир, який будували католицьким кляштором у барокових формах. Достеменних відомостей про облоги чи штурми Корецького замку немає, але, безсумнівно, в ті буремні часи вони були. Відомо лише, що у 1495 році князь Семен Гольшанський розбив татар поблизу замкових мурів.

Корецькі володіли містом до 1651 року, після чого воно разом з замком перейшло у володіння роду Чарторийських. У 1780 році Юзеф Клемент Чарторийський перебудовує замок на палац, в"їзд на територію якого вінчала висока надбрамна вежа. Оскільки власник Корця вів доволі скромний спосіб життя, то і його резиденція не вирізнялась якимись розкішними інтер’єрами та ектер’єрами. Після смерті Юзефа Клемента Чарторийського у 1810 році в замку-палаці практично більше ніхто не жив, а у 1832 році резиденція згоріла, і з того часу більше не відновлювалась, якщо не брати до уваги невдалої спроби відбудови у 1990 році.

Отже, поїхали!

Програма туру:

1. 7:00 – Виїзд із Києва (метро «Житомирська»)
   12:00 – Прибуття у Тараканів. Огляд Тараканівського форту.

   13:30 – Прибуття у Дубно. Обід
   14:10 – Огляд історичного центра Дубна та замку

   17-30 – Прибуття у Острог. Огляд історичного центру міста.

   19:30 – Поселення у готель. Вечеря.

2. 8:30 – Сніданок.
   9:10 – Огляд Острозького замку.

   10:40 – Переїзд у село Дермань. Огляд монастиря.  Поїздка в Дермань відбудеться лише по сухій погоді, у випадку дощу цей об'єкт буде замінено.

   12:20 –  Переїзд у село Межиріч. Огляд монастиря-фортеці.

   14:00 – Переїзд у село Новомалин. Огляд руїн замку Малинських.

   15:00 – Обід

   17:30 - Переїзд у Корець. Огляд головних храмів міста, монастиря та руїн замку Корецьких.

   21:00 – Повернення у Київ.